Досвідом співпраці зі службою зайнятості задоволені. Адже підприємство досить нове, отже на кожному етапі розвитку потребуватиме кадрів. Великим благом є можливість готувати їх на місці. До початку першого навчання нам були потрібні двадцять швачок, по мірі нарощування темпів виробництва – ще двадцять. У подальшому, по розрахунках, ми потребуватимемо ще близько п’ятдесяти працівників.

Упевнена – таке навчання є непоганим шансом для людини, яка втратила можливість працювати за попередньою професією.

Ці слова підтверджує випускниця РЦПТО, а нині працівниця ЗАТ «Морган феніче» Наталія Воробей.

- Раніше я працювала на Рівненському ливарному заводі, уся моя родина там працювала. Але оскільки припинилася виплата заробітних плат, довелося звільнитися. У центрі зайнятості запропонували перекваліфікуватися на швачку, оскільки лише за цією професією було реально знайти роботу.

Я, людина яка навіть вдома не має швейної машинки, погодилася – і не шкодую. Усе виявилося не настільки складно, як могло б здатися. Навчання давалося легко, зараз я – кваліфікована швачка. Умови роботи також влаштовують, адже мені запропонували офіційне працевлаштування, соцпакет. Стандарти нагадують радянські. Сподіваюся, тут можна буде стабільно працювати довгі роки.