Дорогу подолає той, хто йде

Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!

Розпочати свій бізнес та успішно реалізувати свою бізнес-ідею в Україні під час війни – непросте завдання. Успіх приходить лише до тих, хто готовий йти на ризик, не вичікуючи зручного чи вигідного часу, не перекладаючи свої невдачі на складнощі законодавства, високі податки чи обмежений стартовий капітал. Справедливо кажуть, що дорогу подолає той, хто йде.

З шахтарського краю до Дніпра Ірина Терещенко виїхала ще у 2014 році і її життя розділилося на «до» і «після». У відрізку часу «до» залишилося мирне життя, власна затишна квартира, розкручений бізнес, дорогі серцю люди. У відрізку «після» – завдання із одними невідомими. Перед початком повномасштабного вторгнення родина Терещенків перебралася до Києва, ближче до родичів, і вирішила, що саме тут пустить коріння. Ірина, котра свого часу здобула вищу економічну освіту, почала задумуватися, чим заробляти на життя. Беручка до роботи жінка спробувала себе в професії продавця і впевнено піднялася кар’єрною драбинкою аж до посади керівника магазину продовольчих товарів

Історії успіху. Коваль із Мізоча

Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!

Зі стін Гощанського навчального відділення Рівненського центру ПТО ДСЗ за роки діяльності вийшла ціла плеяда талановитих ковалів, які роз’їхалися по усій Україні й донині з вдячністю згадують свого наставника – майстра виробничого навчання Сергія Торулю. Серед тих, кому ця щедра на талант людина передавала свої знання і навички є і коваль із смт Мізоч, що у Рівненському районі – Валентин Поліщук.

Трудова біографія юнака розпочалася з «посади» підсобника у бригаді будівельників. Але бігати з тачкою – це не професія, тож в обідню перерву, поки електрозварники відпочивали, Валентин з їх дозволу брав апарат ручного зварювання і вчився працювати. Беручкого до роботи і відповідального юнака зварники примітили і згодом взяли до своєї бригади. За якийсь час він опанував і напівавтоматичне зварювання. Проте заробітки не завжди дають стабільний дохід та й набридло жити по чужих кутках тільки заради заробляння грошей. Хотілося з роботи повертатися додому, у  свою хату, а вихідні проводити у колі сім’ї. Тож коли у службі зайнятості йому сказали, що у Гощанському навчальному відділенні вчать на ковалів ручного кування, він довго не роздумував.

Пам’ятник Гривні в центрі Летичева і ажурне панікадило для Державного історико-культурного заповідника «Межибіж»

Історії успіху

Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!

Того дня у Гощанському навчальному відділенні Рівненського центру ПТО ДСЗ був День відкритих дверей. На захід прибули колишні слухачі за професією «Коваль ручного кування», а нині – успішні підприємці-ковалі. Багато років тому об’єднав їх всіх у єдину монолітну ковальську спільноту майстер виробничого навчання Сергій Торуля, який за 15 років випустив із стін навчальної кузні цілу плеяду талановитих майстрів. Випускники минулих років з’їхалися на прохання свого вчителя, щоб створити ексклюзивну ковану люстру для садиби Ленкевичів-Іпохорських та необхідні речі для потреб ЗСУ.

Серед беручких до роботи ковалів був і житель смт Летичева, що на Хмельниччині, Андрій Кучер. Мені вдалося відірвати його на чверть години від роботи, щоб почути, чи не розчарувався цей веселий чоловік в обраній професії і чим може похвалитися перед такими майстрами, як сам.

Працює на експорт

Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!

Шлях у професію коваля у костопільчанина Юрія Кухарчука розпочався у 2012 році, коли він став слухачем Гощанського навчального відділення Рівненського центру ПТО ДСЗ Вже тоді майстер виробничого навчання Сергій Торуля, який навчав його тонкощам ремесла, відзначив про себе, що цей цілеспрямований чоловік поєднав себе з ковальським горном назавжди.

Нині Юрій Кухарчук має власну кузню, де виготовляє професійні інструменти для ковалів, столярів та покрівельників, а також ексклюзивні металеві вироби на експорт. Людина чітко сповідує свою філософію – працює і добивається вагомих результатів той, хто любить життя у повній мірі, хто не нарікає на обставини, а укладає свою реальність таким чином, щоб вона починала працювати на нього. Нинішня реальність дуже сувора – другий рік нашу країну намагається знищити окупант. І кожен в цю боротьбу робить свій посильний вклад. Кузня Юрія Кухарчука також не залишається осторонь, звідси для потреб ЗСУ надходять необхідні у солдатському побуті речі – сокири, кирки, металеві скоби, якими скріплюються бліндажі. А також коваль постійно донатить серйозні суми на потреби захисників. Приклад батька захоплює дванадцятилітнього сина Марка, який є частим гостем у кузні і йому доручають завдання, відповідно до його віку.

Авторські торти від Оксани Мартинюк можливість реалізувати мрії

Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!

 Нерідко трапляється так, що до своєї мети людина йде роками: то не складаються обставини, то слухає не свого серця, а те, що радять люди, а часом просто не вистачає відваги повірити у свої сили.

 Днями слухачі Рівненського центру ПТО ДСЗ завершили курс з отримання додаткових компетентностей «Розпочни свій бізнес: практичні аспекти діяльності». Серед тих, хто вирішив поринути у бурхливе море бізнесу була Оксана Мартинюк, за освітою – вчитель біології. Колись вона вдвох з чоловіком мріяли відкрити власну кав’ярню-кондитерську, де буде продаватися ексклюзивна випічка – смачна і корисна для здоров’я, така, що не містила б у собі пальмової олії, емульгаторів і консервантів. Щоб здобути сучасні знання жінка приватно вчилася на інтернет-курсах, постійно експериментувала і просто вбирала в себе з Інтернету усі новинки у кондитерській сфері.