Пам’ятник Гривні в центрі Летичева і ажурне панікадило для Державного історико-культурного заповідника «Межибіж»

Історії успіху

Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!

Того дня у Гощанському навчальному відділенні Рівненського центру ПТО ДСЗ був День відкритих дверей. На захід прибули колишні слухачі за професією «Коваль ручного кування», а нині – успішні підприємці-ковалі. Багато років тому об’єднав їх всіх у єдину монолітну ковальську спільноту майстер виробничого навчання Сергій Торуля, який за 15 років випустив із стін навчальної кузні цілу плеяду талановитих майстрів. Випускники минулих років з’їхалися на прохання свого вчителя, щоб створити ексклюзивну ковану люстру для садиби Ленкевичів-Іпохорських та необхідні речі для потреб ЗСУ.

Серед беручких до роботи ковалів був і житель смт Летичева, що на Хмельниччині, Андрій Кучер. Мені вдалося відірвати його на чверть години від роботи, щоб почути, чи не розчарувався цей веселий чоловік в обраній професії і чим може похвалитися перед такими майстрами, як сам.

– Ковальська справа мені не просто подобалася, мене зачаровували відео, на яких я бачив перетворення розжареного шматка металу у викінчені мистецькі вироби, – розповідає Андрій Кучер. – А тому, після того, як закінчився військовий контракт і постало питання ким бути, сумнівів не було – тільки ковалем! Проблема була лише в тому, де осягнути цю науку? Не хотілося витрачати на вивчення теорії кілька років в училищі чи Львівській національній академії мистецтв. Щоб подумати, став на облік у центрі зайнятості і тут, що називається, «бінго»! Працівники служби зайнятості запропонували опанувати професію у Гощанському навчальному відділенні.

За пів року юнака навчили азам професії, дали  розуміння таких предметів як технологія та обладнання ковальських робіт, матеріалознавство, навчили читати технічні креслення. Його перший виріб і дипломна робота – дзеркало у кованій рамі і кольчуга, нині знаходяться у музеї Гощанського навчального відділення. Та найголовніше, що зрощзумів Андрій Кучер, це те, що цій професії треба вчитися протягом життя, постійно працювати над підвищенням професійного рівня.

- Для того, щоб отримати завершену композиційну форму потрібно прикласти чимало зусиль. Кажуть, теорія без практики – мертва, а практика без теорії – небезпечна, – усміхається молодий коваль. – Тож після державної атестації два роки здобував практичний досвід в Івано-франківську в КП «Гефест». Повернувся додому і зрозумів, що час братися за своє.

Юнак повернувся у рідний Летичів в 2012 році і відкрив «Першу творчу кузню». Назва доволі амбіційна, але й вироби, які презентує коваль є оригінальними – це ковані світильники, брами, столи, різні ужиткові речі, дуже цікавий мангал у формі паровозика. У центрі Летичева є навіть створений ним пам’ятник Гривні.

- Я думав, що буду оригінальним, але кияни мене випередили на місяць, – усмішка не сходить з його приязного обличчя. – Але є речі, якими я пишаюся по праву. З моєї кузні вийшло триярусне панікадило, що нині знаходиться у діючому храмі Святого Миколая. Це був складний проект, який забрав багато фізичних зусиль і нервів – хотілося, щоб панікадило було виняткове, щоб подібного не було більше ніде. До цього зобов’язував статус об’єкту – Державний історико-культурний заповідник «Межибіж». На нього пішло 210 кілограмів металу і пів року життя. Для церкви у Летичеві виготовив два бра у химерному переплетенні фантастичного листя.

Нині Андрій Кучер працює над створенням світильників. Його продукція ніколи не залежується, він часто працює на замовлення ресторанів та барів. Пишається ще однією своєю роботою, над якою трудився більше півроку – це складна кована люстра, яка нині теж знаходиться у церкві Державного історико-культурного заповідника «Межибіж».

- Ескіз люстри для садиби Ленкевичів-Іпохорських розробляли ми удвох з Сергієм Михайловичем Торулею, адже у мене вже є напрацьований досвід у цьому напрямку, – говорить молодий коваль. – До її виготовлення були залучені колишні випускники Гощанського навчального відділення та ковалі Рівненщини, які того дня прибули на захід.

Цій веселій людині із легким характером, котра любить ризик, гарних дівчат і до глибини серця назавжди залишиться вірним своїй кузні, щасливо вдається поєднувати матеріальну сторону з особистою творчістю. Попереду в нього ще багато чудових задумів!

   Більше інформації про формування груп та умови навчання – на офіційному сайті   https://www.cpto.rv.ua

Контакти закладу освіти: 0362-68-37-95, ел.пошта cpto@cpto.rv.ua,
а також у   Telegram  Instagram  Facebook  YouTube
З питань реєстрації та направлення на професійне навчання звертайтеся до найближчого підрозділу служби зайнятості Рівненської області ,
aбо за телефоном +38096-539-53-59.