Кібербезпека: як вберегтися від шахраїв?

Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!

Ми живемо у дуже складний час. Із початку російської агресії доводиться відбивати навалу ворога не тільки на лінії зіткнення. Нас, мирних жителів у глибокому тилу, через соціальні мережі та телефони активно атакують не тільки вороги з-за кордону, а й наші, місцевого розливу, шахраї. Щороку кількість кібератак зростає. Вони стають більш небезпечними та призводять до серйозних наслідків: крадіжки даних, що дуже часто за собою тягне фінансові втрати, фальсифікація виборів, загрозу національній безпеці.

Як запобігти небезпекам кібератак і навчитися елементарним правилам цифрової гігієни під час спілкування у соціальних мережах? Минулої п’ятниці перед працівниками Рівненського центру ПТО ДСЗ виступили інспектор відділу протидії кіберзлочинів у області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Віталій Марчак, доцент кафедри інформаційно-комунікаційних технологій РДГУ Павло Кіндрат, працівники управління цифрової трансформації Департаменту цифрової трансформації та суспільних комунікацій ОВА Володимир Ковальчук, Тетяна Кісіль та Віктор Василишин. Проведення семінару з кібербезпеки було зініційовано Департаментом цифрової трансформації та суспільних комунікацій ОВА  та Департаментом кіберполіції Національної поліції України.

Віталій Марчак розповів про активність шахраїв у воєнний час, рівень кіберзлочинності, загрози у соцмережах, «угон» акаунтів та інші методи, якими злочинці видурюють гроші у громадян, а також про те, як не стати жертвою зловмисників.

– Насамперед не розповсюджуйте власну інформацію. Шахраї мають безліч підходів, щоб витягнути з вас потрібну інформацію, – застеріг Віталій Марчак. – Не думайте, що це безневинний пост, коли вам пропонують похвалитися ім’ям домашнього улюбленця, назвати ім’я чи прізвище матері, страву, яку ви найбільше полюбляєте. Часто громадяни в паролях до власних акаунтів чи банківських карток вказують саме їх. Дуже часто шахраї зламують паролі, які складаються із дати народження. Ніколи нікому не давайте до рук вашу банківську картку, бо скопіювати її номер дуже просто, навіть на ваших очах. Не лінуйтеся зайти у рубрику налаштування конфіденційності, самостійно визначайте коло спілкування у соціальних мережах і активно користуйтеся антивірусними програмами

Більшість учасників семінару вперше почули такий термін як «фішингові посилання». Як пояснив Віталій Марчак – це підроблені електронні листи, оголошення або сайти. Це вид інтернет-шахрайства,  під час якого зловмисники ніби закидають вудочку, щоб отримати конфіденційну інформацію про користувачів, дані банківських карток, логіни, паролі. У вас можуть запитати номери банківських рахунків та кредитних карток, дату вашого народження, просити змінити PIN-код тощо. Свої посилання шахраї маскують таким чином, щоб відвідувач вважав, що користується відомим справжнім ресурсом. Тому, якщо мова йде про ваші кошти, обов’язково треба перевіряти електронну адресу, пильно звіряти посилання на сайт, з якого вам пропонують товари чи послуги, «https» – це безпечний протокол передачі даних.

Визначити фішингову атаку не завжди легко, але розібратися в цьому простому користувачу допоможуть кілька простих порад. Ігноруйте, коли вас просять негайно виконувати певні дії або ввести інформацію; якщо вас просять перейти за посиланням, але посилання, вказане в листі, не відповідає тому, для якого необхідно зробити перехід. Посилання маскуються під QR-кодами, зображеннями, кнопками. Будьте обережні, коли відправник не є відомою компанією – вам потрібно перевірити, що адреса цієї компанії збігається з адресою відправника. Шахраї пишуть не з корпоративної пошти, але представляються офіційними представниками. Представник банку завжди назве нас на прізвище, ім’я і по-батькові, а шахраям властиве безособове звернення до користувачів. І, врешті, перестаньте реагувати на повідомлення невідомих абонентів.

Про те, як дотримуватися гігієни цифрових мереж розповідав доцент кафедри інформаційно-комунікаційних технологій РДГУ Павло Кіндрат:

– Цифрова гігієна – це грамотне споживання інформації, а також дотримання базових правил кібербезпеки: не використовувати один і той самий пароль на всіх акаунтах, застосовувати двофакторну ідентифікацію, регулярно здійснювати резервне копіювання та оновлення застосунків, – сказав він. – Якщо вам надійшов підозрілий лист треба насамперед переконатися, що електронна адреса й ім’я відправника збігаються. Перевірте, чи правильно написано назву компанії, від якої надійшов лист. Перш ніж натиснути на посилання, наведіть на нього курсор (URL-адреса має відповідати опису). І в жодному випадку не завантажуйте файли, що мають невідоме вам або потенційно небезпечне розширення. Не передавайте нікому жодних цифр, пов’язаних із вашими фінансами – все спілкування лише з банком. І добра порада – уникайте на усіх облікових записах ставити один і той пароль. До речі, міняйте свої паролі час від часу. Якщо ж ви все таки потрапили на вудку шахраїв і зрозуміли це, необхідно якнайшвидше заблокувати картку, поміняти пароль, а потім зв’язатися зі службою безпеки банку, де вам підкажуть алгоритм подальших дій..

Більше інформації про формування груп та умови навчання – на офіційному сайті   https://www.cpto.rv.ua

Контакти закладу освіти: 0362-68-37-95, ел.пошта cpto@cpto.rv.ua,
а також у   Telegram  Instagram  Facebook  YouTube
З питань реєстрації та направлення на професійне навчання звертайтеся до найближчого підрозділу служби зайнятості Рівненської області ,
aбо за телефоном +38096-539-53-59.