Навчання для нового кар’єрного старту

Наталія Сидорова, яка приїхала на навчання до РЦПТО з Нетішина  Хмельницької області за напрямом «Тривимірне моделювання в програмі Autodesk 3ds Max», є прикладом людини, якій додаткова освіта потрібна внаслідок чіткого життєвого самовизначення. Вона розповідає:

- Я довгий час шукала себе. Працювала і менеджером і продавцем і координатором загальноукраїнської програми. В різних містах – Нетішині, Рівному, Києві. Скрізь в мене були прекрасні стосунки в колективах, з діловими партнерами, чудові заробітки, я швидкими темпами досягала високих результатів, а потім розуміла: «не моє». Найкращим зразком для мене все життя були люди, які отримують задоволення від власної роботи. Я завжди хотіла знайти таку діяльність для себе. Тому підійшла до справи серйозно: знайшла в інтернеті тести з профорієнтації, декілька разів пройшла тестування і визначилася, що все сходиться до одного: я особистість художнього типу і займатися мені потрібно чимось творчим.

Тим більше –  з дитинства добре малювала, в мене ще досі залишилися  малюнки олівцями, до того ж все життя мріяла займатися мультиплікацією. Але батьки, люди «старого гарту», були упевнені, що на «художествах» грошей не заробиш. Саме тому довелося отримувати іншу освіту. Щоправда, як виявилося – марно, за спеціальністю я не працювала жодного дня і дуже шкодую, що вирішила займатися улюбленою справою тільки зараз. А наштовхнув мене на цю ідею мій друг – чудовий дизайнер. Це дійсно дуже обдарована людина, він працює спираючись на внутрішнє «бачення», практично рідко помиляючись. Замовляє меблі, матеріали для ремонту, оформлює інтер’єр і клієнти завжди дуже задоволені. Проте самим замовникам бажано показувати результат наперед, візуалізувати його. Тому ми домовилися про співпрацю – він працює з клієнтами, розуміє їхні потреби, робить перші ескізи, а я займаюся детальною комп’ютерною візуалізацією. Раніше я вивчила Іллюстратор, багато працювала із відео, комп’ютер знаю непогано, малюю з дитинства, і освоїти 3DS Max для мене – не така вже проблема. Тому їхала сюди вже із повною визначеністю і мотивацією навчатися. Щоправда, планувала завершувати курси з тривимірної анімації, проте перейти до неї від статичного моделювання не так складно. Тим більше, колись давно вже спробувала працювати в цій програмі – моделювала тривимірного дракона. Мені це так сподобалося! Тому, можливо, після закріплення знань на практиці повернуся і до персонажного моделювання. Принаймні моделювання – це те, що захоплює мене цілковито, ним я можу займатися з ранку до вечора, не помічаючи часу.

Спочатку планую влаштуватися в компанію, де можна досить швидко вирости, як професіонал. Оскільки найкраще людина розвивається в колективі, серед таких самих, як і вона, працівників, в яких можна в будь-яку хвилину проконсультуватися відносно професійних труднощів або помилок. Та й платять в компаніях дуже пристойно, не кожен фрілансер або підприємець стільки заробляє. Тому лише здобувши значний практичний досвід, впевненість можна замислюватися над фрілансом або й власним бізнесом. Я цього не виключаю, але ставлю як дуже віддалену мету.

Окремо хочу сказати, що навчання в РЦПТО мені дуже подобається. По-перше: тут даються суто практичні навички, саме те, що потрібно для того, щоб прийти на робоче місце і одразу працювати і заробляти. Нічого зайвого.  Якби освіта в Україні була така, як тут – наші випускники не ходили б без роботи,  кожен мав би нормальне робоче місце. Озираючись в минуле, я з сумом констатую: та освіта, яку я отримала в молодості, жодного разу мені не стала в пригоді, як би я не старалася. Велике досягнення у тому, що служба зайнятості взагалі організувала такі курси, знайшла професійного викладача. Я зробила все, щоб потрапити на них і можу сказати, що це неможливо порівняти з підходами класичної освіти. Так, там – довше і, може, «глибше копають», проте для людей, які вже мають освіту, життєвий досвід, і вирішили поміняти сферу діяльності РЦПТО – найкраще рішення.