Школа ковалів

Коваль – одна з найдавніших відомих професій. Без перебільшень можна сказати, що підвалини нашої цивілізації створені руками ковалів. З тих пір як людина навчилася обробляти метал, минули тисячі років. Ремесло коваля з життєво необхідного для кожного селища перетворилося на рідкісне мистецтво. Сучасні ковалі відійшли від виробництва товарів широкого вжитку, попит на їхні вироби формують ті, хто цінує естетичний бік життя.

            У наш час коваль повинен суміщати накопичені тисячоліттями традиції із ультрасучасними технологіями, розумітися на дизайні, властивостях матеріалів, уміти комбінувати різні матеріали для створення художнього виробу. Іншими словами – бути всебічно розвиненим фахівцем, що синтезує різні грані різних професій.

Протягом останніх двадцяти років ковальство в Україні переживає справжнє відродження. Із появою середнього класу, заможних людей ковані художні вироби набули надзвичайної популярності, множаться напрями і стилі, школи і гільдії ковальського мистецтва. Українські майстри упевнено увійшли до всесвітнього ковальського братства, їхні вироби представлені в оселях, галереях, на вулицях і площах не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Разом із тим все більш актуальним стає питання про те, де можна здобути професію коваля. Комерційних курсів в Україні не так багато, і коштує таке навчання немало: ковальство – «матеріалоємна» професія. Можна знайти майстра, який має власну кузню і вчитися в нього, проте далеко не в усіх населених пунктах України працюють ковалі. Можна вступити до академії або училища, але цей варіант з маси об’єктивних причин не дуже підходить людям, які вирішили освоїти професію у дорослому віці. Одним з варіантів отримати бажану підготовку є проходження навчання за професією «коваль ручного кування» у навчальному закладі державної служби зайнятості. У цій статті ми розповімо про досвід підготовки ковалів силами Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. В Україні це – один з небагатьох навчальних закладів, на базі якого можуть здобути професійну освіту дорослі.

Ідея навчати безробітних на ковалів виникла у службі на початку двотисячних. У той період проблема безробіття стояла надзвичайно гостро, підприємства масово зупинялися, вивільняючи працівників, залишаючи без засобів до існування цілі родини. Самозайнятість якийсь час була чи не єдиною можливістю заробітків, шансом «почати все з нуля». Саме в цей час у Гощанському навчальному відділенні центру створюється невелика кузня, де розпочинають підготовку перших майстрів з числа безробітних за професією «коваль ручного кування». Виходячи із розуміння особливостей становища слухачів, методисти центру розробили навчальні плани, які дозволяють отримати професію максимально швидко без втрати якості освітньої послуги. Сьогодні підготовка  ковалів у Рівненському ЦПТО триває шість місяців. За цей період новачок, який вперше взяв до рук ковальський інструмент, стає упевненим майстром-початківцем, здатним, в залежності від рівня мотивації та хисту, виконувати навіть складні роботи за технологією виготовлення дамаської сталі. «Рецепт» такої експрес-підготовки простий: тут викладають необхідний теоретичний мінімум, отримані знання одразу ж закріплюються на практиці в навчальній кузні. Майстерні навчального відділення укомплектовані усім необхідним інструментом та інвентарем, оснащені сучасними металообробними верстатами виробництва фірми “Metalkraft”,  декілька років тому придбаний пневмомолот. У навчанні активно використовуються мультимедійні технології, за допомогою яких доповнюється традиційний лекційний курс. Матеріально-технічна база закладу постійно оновлюється та поповнюється. Слухачі в достатній мірі забезпечені матеріалами для роботи, оскільки можливість практикуватися без обмежень – основна умова професійного становлення майстра. Не менш важливо і те, що під час навчання усі ковалі проходять виробничу практику на діючих підприємствах і в кузнях, де незалежну оцінку рівню їх підготовки дають роботодавці.

Безробітні навчаються безкоштовно, витрати на їхню освіту компенсуються за рахунок Фонду загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття. Одночасно їм виплачується  допомога по безробіттю, компенсуються витрати на проїзд. Слухачі, які приїздять на навчання з інших регіонів України, забезпечуються місцями у комфортабельному гуртожитку готельного типу. Навчання можна пройти і платно.

Велике значення має постать викладача. Сергій Торуля на власному досвіді знає усі особливості і тонкощі підготовки дорослих, адже сам він здобував професію коваля у стінах Рівненського ЦПТО, а сьогодні не лише навчає, а й на особистому прикладі демонструє те, яким має бути успішний майстер.
- Наша робота непроста, - зізнається він, – далеко не кожен здатний щодня фізично працювати у розжареній  кузні.  Для того, щоб стати майстром з великої літери, треба любити цю справу, мати особливе ставлення до металу.  У роботі коваля потрібні акуратність і терпіння – вироби не завжди вдаються навіть досвідченому майстру, не кажучи вже про початківця. Треба бути готовим постійно навчатися, вдосконалювати майстерність, а не заспокоюватися, освоївши декілька видів «ходових» виробів - ніщо так не вбиває творче начало в людині і мотивацію до діяльності, як рутина.

Але є й переваги у ковальському бутті. Я кажу своїм учням: «Поки твій безробітний колега шукає вакансії із заробітною платнею 1500 гривень, ти вже зараз можеш взяти  арматуру, зробити саме просте – троянду  і за кілька днів заробити ті самі гроші. Що вже казати про професійно реалізованих українських майстрів, чиї вироби експонуються в європейських галереях! А починали вони здебільшого так само як і ти – з нуля». У нашій професії є куди розвиватися.

Сергій Торуля не лише навчає  слухачів ковальських технологій, але й знайомить їх із професійним середовищем. Кожна група бере участь, як мінімум, в одному фестивалі ковальського мистецтва. Це або щорічне «Свято ковалів», яке проходить навесні в Івано-Франківську, або рівненський фестиваль «Металеве серце України», в організації і проведенні якого навчальний заклад бере активну участь. Такий підхід дозволяє новачкам одразу ж оцінити усю палітру стилів і напрямів, які існують в країні, познайомитися з колегами, із тим, як ними організовані ковальські виробництва, збагатитися ідеями, технологіями, прийомами, знайти майбутніх роботодавців або  замовників. До того ж учасники обов’язково представляють на фестивалях власні вироби, а це мотивує і в навчанні, нікому не хочеться виглядати гірше від досвідченіших ковалів.

Двічі на рік у Гощанській кузні проводить майстер-класи відомий коваль з Нідердандів Хууб Сенсен. Сергій Торуля познайомився із ним на одному з фестивалів, пізніше навіть їздив до Голландії переймати досвід. Дружба продовжилася, тепер пан Сенсен допомагає у підготовці новачків українському майстру. Така співпраця також дає результат – майбутні ковалі мають можливість навчатися у кращих, бачать перспективу у своїй справі.

Рівненський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості небезпідставно пишається більшістю своїх випускників – ковалів. Багато з них стали високопрофесійними майстрами, відкрили свою справу або працюють у відомих ковальських майстернях. Особливо цінне те, що ці люди отримали можливість здобути омріяну професію в дорослому віці, коли людина вже здатна чітко визначитися із подальшим шляхом і досягати успіху в обраній справі. 

{youtube}2XAFj4PFkzM{/youtube}