«Вишиті обереги моєї родини»

     Таку назву отримала приурочена Дню матері та Міжнародному дню сім’ї виставка, яку розгорнуто у бібліотеці Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

     Працівники та слухачі принесли на виставку дорогі серцю речі, вишиті бабусями, мамами, сестрами чи власноруч. Тут представлено сорочки-вишиванки, повсякденні, інтер’єрні та весільні рушники, доріжки, серветки, подушки, вишиті картини, покривала. Розмаїття технік, матеріалів, веселка кольорів вражають! А найбільшу повагу викликають умілі руки, художня фантазія, старанність та терпіння майстринь, які створювали ці маленькі шедеври.

     Організатори заходу не ставили за мету показати «найкрасивіші» чи «найтрадиційніші» вишивки, а попросили принести звичайні вишиті речі, які передають відчуття родинного затишку, любові до рідного дому, прагнення жінки прикрасити життя довкола себе.

     Експонати цієї виставки – маленькі свідчення зміни епох, побуту, технологій рукоділля, ставлення до народних традицій. А ще – це гарна наочність для тих, хто тільки опановує професію. Адже тут можна перейняти і візерунки, і техніку оздоблення речей власноруч сплетеним мереживом, і прийоми крою традиційної поліської вишиванки. І, звичайно, побачити різноманітні техніки вишивання – хрестик, занизування, болгарський хрест, різні види гладі.

     Найстарші експонати виставки – вишитий на домотканому полотні жителькою села Мале Вербче Сарненського району портрет Тараса Шевченка, домотканий рушник, оздоблений традиційним поліським орнаментом, виконаним у техніці занизування, сорочки-вишиванки з Гощанщини, полотняні вишиті простирадла з Донеччини, оторочений тонким ручним мереживом рушник з півночі Білорусії. Зрештою, вік значної частини представлених речей – 50 – 70 років, і вони уже стали справжніми оберегами родин.

Якщо людина хоче вишивати,

Знайдеться в неї голка, нитка, час...

Зуміє всі відтінки підібрати,

Й шедеври вийдуть з-під руки не раз.

Якщо людина хоче вишивати,

Побачить в цьому радість і красу.

І по узорах буде мандрувати,

І вишиє на квіточці росу,

І створить диво, первозданну казку,

Їй усміхнеться сонечко в вікні,

Бо відіб’ється і любов, і ласка

У хрестиках на білім полотні.