Профорієнтація та професійне навчання як взаємопов’язані інструменти для підвищення конкурентоспроможності безробітних у сучасних умовах

      Директор Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості Ярослав Калюх нещодавно був учасником всеукраїнського дводенного семінару з питань організації профорієнтаційної роботи та професійного навчання як взаємопов’язаних інструментів для підвищення конкурентоспроможності безробітних у сучасних умовах. Семінар, у якому взяли участь начальники відділів організації профорієнтації обласних і Київського міського центрів зайнятості, а також директори центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, проходив на базі Львівського міського центру зайнятості та Львівського центру ПТО ДСЗ. Вітальним словом зібрання відкрив директор Львівського ОЦЗ Василь Барилюк, який побажав   конструктивної роботи та продуктивних дискусій.

          Начальник управління організації профнавчання та профорієнтації Державного центру зайнятості Інна Бондіні проаналізувала стан роботи державної служби зайнятості у сфері профорієнтації та профнавчання, окреслила головні проблеми й завдання на найближчий час і довгострокову перспективу. Досвідом роботи щодо орієнтації безробітних на професійне навчання в центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості поділилася перший заступник директора, технолог-організатор Львівського ОЦЗ Оксана Іванчук. Роман Бубняк, директор Львівського ЦПТО ДСЗ, провів презентацію освітніх послуг свого центру.

Хочеш бути адміністратором – стань ним.

Таку ціль перед собою поставили 8 безробітних з Рівненської, Волинської та Хмельницької областей, які вирішили опанувати професію адміністратора у Рівненському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Базові знання для цього вони вже мали, адже більшість здобули вищу освіту. 

Навчання тривало 5 місяців. У ході навчання  слухачі також досконало опанували українське ділове мовлення та англійську мову  професійного спрямування. Значна увага приділялася  організації  обслуговуванню відвідувачів готелів та ресторанів, основам  професійної етики, психології  спілкуванню з людьми. Слухачі навчилися  оцінювати  емоційний стан клієнта, попереджувати конфліктні ситуації, забезпечувати роботу з ефективного та культурного обслуговування  відвідувачів.

Коваль - професія для справжніх чоловіків

        Професія «коваль ручного кування» є однією з найдавніших. Робота  коваля дуже мужня і вимагає хорошого здоров'я, витривалості та фізичної підготовки.

Протягом останніх років спостерігається значний попит на  ковалів.  Саме тому у Рівненському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості відбувається регулярне  формування груп за професією «коваль ручного кування»,  причому  слухачами є не лише безробітні Рівненської області, а й інших регіонів України. За період навчання слухачі опановують основи обробки металу, набувають навиків зварювання  та навчаються  виготовляти художні ковані вироби.

Успішна співпраця Рівненського ЦПТО ДСЗ з Центром сприяння бізнесу

В умовах сьогодення малий та середній бізнес є чи не найважливішим елементом і фактором розвитку будь-якого міста, регіону, країни, а створення сприятливих умов для його розвитку є питанням надзвичайної ваги.

Ось уже понад півроку триває співпраця Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості з Центром сприяння бізнесу, створеного при Виконавчому комітеті Рівненської міської ради. Центр функціонує в рамках Програми Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. Метою проекту є покращення конкурентоздатності малого та середнього підприємництва міст Рівного та Любліна.

Андрагогіка: знання – під діяльність

Брак кваліфікованих кадрів у національній економіці – проблема, яка загострюється із кожним роком. Фахівці старшого покоління, які розпочали кар’єру ще за радянських часів, частково залучені до обслуговування діючих виробничих потужностей, частково – емігрували або змінили професію. Окрім цього, за життя лише поточного покоління технології докорінно змінювалися декілька разів, тому фундаментальна  політехнічна освіта, отримана двадцять-тридцять років тому, не відповідає рівню сучасних технологій та обладнання. Одиниця виміру старіння знань фахівця, прийнята у США – період „напіврозпаду” компетентності, тобто зниження її на 50 % унаслідок появи нової інформації, показує, що за багатьма професіями цей період настає менш ніж через 5 років, тобто стосовно до нашої системи освіти часто раніше, ніж закінчується навчання. Звісно, окремі компанії беруть на себе видатки на перепідготовку та підвищення кваліфікації власних працівників, але ці процеси розрізнені  і націлені на підготовку під вимоги конкретного виробництва, отже не можуть задовольнити усі потреби ринку праці.