Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Рівнянка Катерина Чайка тривалий час активно шукала свою нішу на ринку праці. Маючи вищу освіту, за фахом не працювала жодного дня, бо зрозуміла – не подобається професія. Але на життя треба заробляти і тому вона випробовувала себе у різних сферах: працювала мережі секонд-хенд, у флористиці. Але все було не те. Цілеспрямована молода жінка розуміла, що потрібно не лише працювати, а й отримувати задоволення від праці. Цілком випадково потрапила на роботу в одну із рівненських провідних клінінігових фірм.
Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Успіх завжди приходить до людей, які вміють реально зважувати власні сили, аналізувати ситуацію на ринку праці і знаходити свою бізнесову нішу.
Катерина Кир’ях із Вараша свого часу зрозуміла, що у її місті відсутня хімчистка і це створює певні незручності для його мешканців. Немає де випрати, а потім випрасувати габаритні речі з текстилю – пуховики, куртки, ковдри, подушки, покривала, штори тощо. Вирішила, що саме вона заповнить цю прогалину і для того, щоб опанувати необхідні знання для створення бізнес-плану, записалася на триденні курси «Розпочни та вдосконалюй свій бізнес за методологією МОП», що проходили на базі Рівненського центру ПТО ДСЗ.
– Я виграла мікрогрант у сумі 250 тис. грн. на розвиток власної справи і нині очікую на надходження коштів, – розповідає Катерина. – У мене працюватиме два найманих робітники, вже знайшла зручне місце для майбутньої хімчистки. З огляду на те, що неподалеку знаходиться базар, який працює у суботу, відкорегувала графік роботи майбутнього закладу побуту – ми працюватимемо і в суботу. З часом планую створити прийомні пункти в інших населених пунктах Вараського району, а також надавати послуги з прання постільної білизни та рушників готелям міста, прання військового одягу, спальників, спецодягу. З впевненістю скажу: мій бізнес має перспективу!
Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Вікторія Найчук вже дев’ятий рік працює майстром манікюру у Радивилові. Після закінчення школи дівчина одразу визначилася із майбутньою професією – буде дарувати жіночим ручкам витонченість, роблячи манікюр. І навіть почала самостійно вправлятися, переглядаючи відеокурси по Інтернету, придивляючись, як працюють місцеві досвідчені майстрині. Проте невдовзі зрозуміла, щоб досягти професійного рівня, потрібні справжні систематичні знання. Тож зареєструвалася як безробітна у Радивилівському центрі зайнятості, звідки її скерували опановувати омріяну професію у Навчально-виробничому комплексі, що знаходиться за адресою вул.І.Підкови, 16а.
Пів року навчання промайнули швидко, Вікторія із захопленням переймала тонкощі професії у майстра виробничого навчання Лілії Мельник. Протягом часу навчання слухачка проживала у комфортабельному гуртожитку готельного типу, а професійного досвіду набиралася під час виробничого навчання та виробничої практики, що проходили у салонах краси обласного центру. Забігаючи наперед скажу, що хороші теплі спогади про Лілію Мельник, яка допомогла перетворити хобі на професію, Вікторія Найчук зберігає і донині.
Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Розпочати свій бізнес та успішно реалізувати свою бізнес-ідею в Україні під час війни – непросте завдання. Успіх приходить лише до тих, хто готовий йти на ризик, не вичікуючи зручного чи вигідного часу, не перекладаючи свої невдачі на складнощі законодавства, високі податки чи обмежений стартовий капітал. Справедливо кажуть, що дорогу подолає той, хто йде.
З шахтарського краю до Дніпра Ірина Терещенко виїхала ще у 2014 році і її життя розділилося на «до» і «після». У відрізку часу «до» залишилося мирне життя, власна затишна квартира, розкручений бізнес, дорогі серцю люди. У відрізку «після» – завдання із одними невідомими. Перед початком повномасштабного вторгнення родина Терещенків перебралася до Києва, ближче до родичів, і вирішила, що саме тут пустить коріння. Ірина, котра свого часу здобула вищу економічну освіту, почала задумуватися, чим заробляти на життя. Беручка до роботи жінка спробувала себе в професії продавця і впевнено піднялася кар’єрною драбинкою аж до посади керівника магазину продовольчих товарів
Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Зі стін Гощанського навчального відділення Рівненського центру ПТО ДСЗ за роки діяльності вийшла ціла плеяда талановитих ковалів, які роз’їхалися по усій Україні й донині з вдячністю згадують свого наставника – майстра виробничого навчання Сергія Торулю. Серед тих, кому ця щедра на талант людина передавала свої знання і навички є і коваль із смт Мізоч, що у Рівненському районі – Валентин Поліщук.
Трудова біографія юнака розпочалася з «посади» підсобника у бригаді будівельників. Але бігати з тачкою – це не професія, тож в обідню перерву, поки електрозварники відпочивали, Валентин з їх дозволу брав апарат ручного зварювання і вчився працювати. Беручкого до роботи і відповідального юнака зварники примітили і згодом взяли до своєї бригади. За якийсь час він опанував і напівавтоматичне зварювання. Проте заробітки не завжди дають стабільний дохід та й набридло жити по чужих кутках тільки заради заробляння грошей. Хотілося з роботи повертатися додому, у свою хату, а вихідні проводити у колі сім’ї. Тож коли у службі зайнятості йому сказали, що у Гощанському навчальному відділенні вчать на ковалів ручного кування, він довго не роздумував.
Того дня у Гощанському навчальному відділенні Рівненського центру ПТО ДСЗ був День відкритих дверей. На захід прибули колишні слухачі за професією «Коваль ручного кування», а нині – успішні підприємці-ковалі. Багато років тому об’єднав їх всіх у єдину монолітну ковальську спільноту майстер виробничого навчання Сергій Торуля, який за 15 років випустив із стін навчальної кузні цілу плеяду талановитих майстрів. Випускники минулих років з’їхалися на прохання свого вчителя, щоб створити ексклюзивну ковану люстру для садиби Ленкевичів-Іпохорських та необхідні речі для потреб ЗСУ.
Серед беручких до роботи ковалів був і житель смт Летичева, що на Хмельниччині, Андрій Кучер. Мені вдалося відірвати його на чверть години від роботи, щоб почути, чи не розчарувався цей веселий чоловік в обраній професії і чим може похвалитися перед такими майстрами, як сам.