Працювати самому і дати роботу іншим
Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Десять років тому за направленням від служби зайнятості до Рівненського центру ПТО ДСЗ на курси за професією кравець 3 розряду прийшла тендітна, мов билиночка, дівчина. Наталія Ліпінська тоді щойно закінчила автотранспортний коледж і зрозуміла, що працювати за фахом логіст не хоче, бо не лежить до цієї справи душа. Тож звернулася до служби зайнятості. Після закінчення курсів Наталя спочатку працювала на швейному підприємстві, згодом почала працювати сама на себе. З часом орендувала приміщення і відкрила цех з пошиття модного одягу, оформила кредит й купила сучасні швейні машинки, взяла на роботу трьох швачок. Вона не втратила контактів із викладачами і майстрами виробничого навчання, які вчили її і час від часу звертається до них за професійною порадою. А товариські стосунки з викладачем Поліною Миколаївною Долганською підтримує донині.
За пів року в Олександрії зроблять з вас кваліфікованого тракториста
Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Вчорашні безробітні, а нині – робітники ТзОВ «Мізоч-Агропродукт» – Максим Лавринюк та Назарій Семенчук живуть у селі Білашів і щодня доїжджають у Мізоч на роботу. Кажуть, що тим, як тепер складається їхнє життя задоволені: робота – під боком, тим більше така, що не тільки подобається, а й приносить вагому заробітну плату, на яку можна жити, реалізовувати мрії і задуми. До наступної весни, наприклад, юнаки планують купити автомобілі, щоб їздити на роботу «на своїх колесах».
Сільськогосподарське підприємство, де вони нині працюють спеціалізується на вирощуванні зернобобових та олійних культур. І хоч на календарі початок жовтня, у Максима Лавринюка зараз гаряча жнивна пора. Він на комбайні Claas Lexion, обмолочує сою. Каже, що доведені йому завдання виконує, тож на заробітну плату не скаржиться. На запитання, де оволодів навиками роботи на комбайні сучасної генерації відповідає, що в Олександрійському навчальному відділенні Рівненського центру ПТО ДСЗ, де крім традиційних пострадянських тракторів МТЗ-821, ДТ-75 є потужний парк сучасних сільськогосподарських машин – Foton 1254, Dongfeng 244, John Deere 8360 R, комбайн John Deere 2084.
Тракторист у селі – шанований чоловік
Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Кажуть справедливо, що знання за плечима не носити. В цьому твердо переконаний вчитель трудового навчання, технологій і креслення Костопільського ліцею №1 ім.Т.Г.Шевченка Роман Середа. Маючи за плечима сім років педагогічного стажу, молода людина паралельно вирішила оволодіти фахом тракториста-машиніста сільськогосподарського профілю категорії А1. На питання чому вирішив поєднати інтелектуальну працю з робітничою професією відповідає:
- На життя треба дивитися з реалістичних позицій. Мої батьки все життя працювали на землі, мають у власності три гектари сільськогосподарських паїв, що годують усю родину. У нас на подвір’ї стоять два трактори – ЮМЗ-85 та новий ДТЗ, маємо повну лінійку причіпного інвентаря – плуги, обгортачі, сівалку, картоплесаджалку, обприскувачі, два причепи. Щороку сіємо пшеницю, жито, овес, ячмінь, сою, садимо картоплю. Тож логічно для мене було отримати ще й робітничу професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. Тим більше, враховуючи доступність навчання (підвищення кваліфікації) через центри професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.
Коли поважаєш свою мрію
Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Шлях до омріяної професії у дубровичанки Наталії Місько зайняв досить тривалий час. Як каже сама Наталія Анатоліївна, для мами вона вчилася майже п’ять років, здобуваючи вищу освіту, а для себе – 4,5 місяці. Тож, закінчивши вуз навесні 2005 року, вже восени вона скористалася послугами служби зайнятості, і її направили на навчання за професією кравець 4 розряду на базі Сарненського навчального відділення Рівненського центру ПТО ДСЗ. Адже все своє свідоме життя пані Наталя хотіла шити гарний одяг і не просто шити, як це робить любитель, а професійно. Донині жінка добрим словом згадує майстра виробничого навчання Оксану Федорівну Мороз, яка щедро передавала свої знання і навички допитливій слухачці і називає її своєю другою мамою.
Після завершення навчання Наталія Місько влаштувалася на роботу у Дубровицький центр позашкільної освіти, де працювала керівником гуртка м’якої іграшки. На роботі вчила дітей рукоділлю, шила костюми для виступів вихованців центру, а вдома працювала для душі, моделюючи ошатний одяг для рідних та друзів.
Дорогу – підприємливим!
Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Не завжди буває так, що кравець, перукар, автослюсар чи інший фахівець у одній із затребуваних сфер господарювання розпочинають підприємницьку діяльність і працюють самі на себе. Разом з тим є непоодинокі випадки, коли ту чи іншу справу розпочинає людина, котра не має навиків у тій чи іншій професії, але хоче провадити власний бізнес й дати роботу тим, хто вміє й хоче працювати. І за такими підприємливими людьми є вагома частка успішного бізнесу.
Безробітний рівнянин Ігор Рик під час навчання отримав ґрунтовні знання в сфері підприємництва, бізнес-планування, маркетингу, оподаткування і звітності, які в майбутньому ефективно застосовуватиме на практиці при веденні власної справи. Результатом десятиденного навчання на курсі «Розпочни свій бізнес: практичні аспекти діяльності» на базі Рівненського центру ПТО ДСЗ він написав і успішно захистив свій бізнес-план. Здобувач освіти взяв участь у мікрогрантовій програмі «Власна справа» урядового проєкту «єРобота» і отримав 250 тис грн. Ігор Володимирович відзначає, якою напруженою і змістовною була навчальна програма і як багато знань дали йому викладачі центру, зокрема Наталія Анатоліївна Сирочук
Якщо від нас йдуть працівники – то тільки в декрет!
Наближаємо Перемогу! Працюємо заради Миру!
Як розповідає сама Світлана Антончик, наприкінці 2019 року вона реалізувала мрію свого життя – стала професійним перукарем. До того вона перепробувала себе у кількох професіях – була продавцем, працювала кухарем у садочку і навіть отримала фах бухгалтера. Працювала, бо треба було заробляти, але знала, що все це не те, чого прагне душа. І от в одну мить відважилася втілити свою мрію – звернулася у службу зайнятості і стала вчитися на майстра жіночої краси – перукаря.
П’ять місяців навчання на базі Рівненського центру ПТО ДСЗ промайнули, мов одна мить. Чудова навчальна база – сучасний салон краси – важливий чинник становлення майбутнього майстра. Тут слухачі проходили виробниче навчання, знайомилися із професійним інструментом, обладнанням, матеріалами, зустрічалися із технологами і топ-майстрами на практичних семінарах, вивчали кращий досвід і сучасні технології. Це був цікавий період, наповнений пізнанням власних здібностей, оволодінням професійними знаннями, закладанням нових комунікацій та радістю від перших успіхів.
Більше статей...
Головне меню
-
Головна - Центрам зайнятості
- Слухачам
- Презентації
- Нормативно-правова база
- Освітні послуги
- Роботодавцям
- Демобілізованим військовим
- Внутрішньо переміщ. особам
- Ваучери
- Навчання жінок
- Персоналу ЦПТО
- Бібліотечний ресурс
- Наші партнери
- Корисні посилання
- Платні послуги
- Віддалене навчання
- Вхідне тестування
- Мапа сайту
- Зворотній зв'язок
Реєстрація
Лічильник відвідувачів
Copyright © 2025 Державний центр зайнятості