У Рівному пройшов кулінарний майстер-клас із приготування суші та ролів. Цей захід був проведений на базі Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості в рамках спеціалізованої виставки «Весільний Пудель».
Майстер-клас проводив шеф-повар Сергій Холодов та Аліса Хагенбрух, директор виїзної ресторації «Кульбаба». Протягом трьох годин вони навчали учасників варити рис, нарізати інгредієнти для суші чи ролів та готувати японський омлет – тамаго.
Правильно закрутити та нарізати роли – виявилося завданням не з легких. Тому на цьому етапі ведучі майстер-класу працювали індивідуально з кожним учасником. Головний секрет – часто полоскати ніж і розрізати без сильного натискання.
На десерт відвідувачі заходу вчилися готувати смажені банани з шоколадом і запашний японський чай з імбиром, кардамоном і молоком.
Після лікнепу всі присутні куштували свої кулінарні шедеври і ділилися враженнями.
З боку РЦПТО участь у майстер-класі взяли майстри виробничого навчання та слухач за професією "кухар".
Гості отримали настільки приємні враження від майстер-класу, що майже одразу сформувавіся запит на проведення ще одного уроку з приготування суші, який відбудеться найближчим часом на базі РЦПТО.
За матеріалами новинного порталу ЧаРівне.
Перша група педикюрників завершила навчання в РЦПТО. Під час навчання майбутні майстри навчилися гігієнічно чистити нігті на пальцях ніг, німати лак, обпилювати нігті для надання їм потрібної форми та довжини, виконувати мацерацію ніг, обробляти кутикули та бічні валики пальців ніг, очищувати нарости на ступнях та п’ятах, знімати мозолі, обробляти врослі й деформовані нігті, робити масаж ніг і доглядати за шкірою ніг та нігтями, підбирати та готувати комбіновані лаки різних кольорів та відтінків, полірувати нігті, покривати їх лаком, дезінфікувати інструмент.
Група офіціантів у складі восьми слухачів завершила навчання 6 лютого. Приємно відзначити, що усі вони без винятку знайшли роботу у престижних ресторанах Рівного та області. Це закономірно, оскільки гідно підготовлений офіціант – дефіцитна позиція на ринку праці.
Григорій Соколов обрав професію офіціанта невипадково. Він довгий час працював в Москві, Санкт – Петербурзі садівником, ландшафтним дизайнером, менеджером з продажу будівельних матеріалів. Перебуваючи у великих містах, хлопець оцінив популярність професій офіціанта, бармена і кухаря. Тим більше, що багато його друзів працюють у цій галузі. Тому, приїхавши до Рівного, вирішив пройти навчання за однією з професій ресторанної сфери. Григорій каже:
- Власне, я хотів навчатися на бармена, проте група офіціантів набиралася раніше. Зрештою, вирішив що професія офіціанта може стати першою сходинкою і першим досвідом. Підвищити кваліфікацію і здобути додаткові навички я завжди встигну.
Навчався із задоволенням, умови у навчальному закладі прекрасні, слухачі забезпечені усім необхідним. Практику проходив у ресторані «Айвенго». Проте якось виручив приятеля – вийшов на заміну до ресторану «Віденський», де керівництво одразу звернуло на мене увагу і запропонувало роботу. Тож іду працювати туди і дуже задоволений цим фактом. Адже я здобував спеціальну підготовку не для того, щоб працювати десь у дешевому генделику.
Планую попрацювати деякий час офіціантом і повернутися до РЦПТО для здобуття суміжної професії. Хоча б тому, що рівень підготовки тут гідний, отже і роботодавці задоволені персоналом.
Днями завершила навчання перша група комплектувальників меблів на базі Олександрійського навчального відділення РЦПТО. Слухачі навчилися описувати технологічні процеси, складати перелік необхідних деталей, розпізнавати різні породи та вади деревини. Здобули знання щодо назв, вузлів, деталей, матеріалів, які застосовуються при комплектуванні меблів для сидіння та лежання, їх призначення, порядку комплектування меблів.
Слід зазначити, що навіть попри нетривалий термін навчання, слухачі змогли повністю опанувати навчальний план. А у практичному виконанні кваліфікаційних робіт значно його перевищили, зібравши набір офісних меблів: конторську стійку, декілька шаф, канцелярські стіл і тумбу.
За твердженням майстра виробничого навчання Зеновія Крошного, його випускники зможуть знайти роботу на меблевих фабриках, столярних цехах, які спеціалізуються на виготовленні меблів або меблевих магазинах.
Допоки автомобілі будуть їздити по наших дорогах, професія автослюсаря не втратить популярності. Ця професія завжди була затребуваною та престижною серед інших робітничих професій, тому навчальні групи традиційно формуються дуже швидко. На навчання приїздять безробітні не лише з Рівненської області, але й з найвіддаленіших куточків України.
Павло Шибаєв приїхав навчатися за професією «слюсар з ремонту автомобілів» з Сум. Приємно те, що після завершення навчання Павло отримав запрошення працювати у Рівному і пристав на нього. До речі, це не перший випадок в історії РЦПТО, коли слухачі з інших регіонів залишаються працювати і жити у Рівному. Причини вибору прості, каже Павло:
- Я закінчив політехнічний університет в Сумах, за спеціальністю «технолог промислового обладнання». Вже під час навчання зрозумів, що до промислового обладнання, що називається, «не лежить душа». Завжди мріяв займатися автомобілями, як мінімум – діагностикою і ремонтом. Хоча є ідеї і щодо конструювання.
Фах кухаря залишається незмінно популярним серед безробітних, які здобувають нову професію в стінах РЦПТО. Це ремесло, одне з найдавніших, затребуване завжди, оскільки смачно поїсти люблять більшість людей. Третього лютого майстер виробничого навчання Наталя Тис випустила чергову групу кухарів, кожним з яких вона пишається. За оцінками майстра, усі вони можуть стати висококласними фахівцями, попри те, що у групі зібралися люди дуже різного віку, підготовки та життєвого досвіду.
Святослав Лібега зі Здолбунова за своє життя спробував багато видів діяльності. Дванадцять років працював на залізниці помічником машиніста, потім внаслідок проблем зі здоров’ям вимушений був два роки лікуватися. Згодом ще десять років пропрацював на Здолбунівському ЦШК, паралельно розгортаючи бізнес – підприємство з виробництва цементних парканів, піноблоків, бруківки. Цей бізнес чоловік ділив з другом, пізніше, через розходження у баченні розвитку справи, довелося попрощатися. Святослав все почав з нуля, організувавши підприємство з ремонту електромоторів разом з дружиною. За кілька років бізнес почав приносити стабільні доходи, проте драматичні події в родині призвели до того, що чоловік знову втратив все.
Ставши на облік в центр зайнятості, досить швидко вирішив іти навчатися, адже ще нещодавно успішний бізнесмен не вважав гідним жити на соціальну допомогу. Та й нове заняття мало б відволікти від важких спогадів, тим більше, що навчатися вирішив на кухаря, оскільки це заняття усе життя було улюбленим хобі.