Днями завершила навчання перша група комплектувальників меблів на базі Олександрійського навчального відділення РЦПТО. Слухачі навчилися описувати технологічні процеси, складати перелік необхідних деталей, розпізнавати різні породи та вади деревини. Здобули знання щодо назв, вузлів, деталей, матеріалів, які застосовуються при комплектуванні меблів для сидіння та лежання, їх призначення, порядку комплектування меблів.
Слід зазначити, що навіть попри нетривалий термін навчання, слухачі змогли повністю опанувати навчальний план. А у практичному виконанні кваліфікаційних робіт значно його перевищили, зібравши набір офісних меблів: конторську стійку, декілька шаф, канцелярські стіл і тумбу.
За твердженням майстра виробничого навчання Зеновія Крошного, його випускники зможуть знайти роботу на меблевих фабриках, столярних цехах, які спеціалізуються на виготовленні меблів або меблевих магазинах.
Допоки автомобілі будуть їздити по наших дорогах, професія автослюсаря не втратить популярності. Ця професія завжди була затребуваною та престижною серед інших робітничих професій, тому навчальні групи традиційно формуються дуже швидко. На навчання приїздять безробітні не лише з Рівненської області, але й з найвіддаленіших куточків України.
Павло Шибаєв приїхав навчатися за професією «слюсар з ремонту автомобілів» з Сум. Приємно те, що після завершення навчання Павло отримав запрошення працювати у Рівному і пристав на нього. До речі, це не перший випадок в історії РЦПТО, коли слухачі з інших регіонів залишаються працювати і жити у Рівному. Причини вибору прості, каже Павло:
- Я закінчив політехнічний університет в Сумах, за спеціальністю «технолог промислового обладнання». Вже під час навчання зрозумів, що до промислового обладнання, що називається, «не лежить душа». Завжди мріяв займатися автомобілями, як мінімум – діагностикою і ремонтом. Хоча є ідеї і щодо конструювання.
Фах кухаря залишається незмінно популярним серед безробітних, які здобувають нову професію в стінах РЦПТО. Це ремесло, одне з найдавніших, затребуване завжди, оскільки смачно поїсти люблять більшість людей. Третього лютого майстер виробничого навчання Наталя Тис випустила чергову групу кухарів, кожним з яких вона пишається. За оцінками майстра, усі вони можуть стати висококласними фахівцями, попри те, що у групі зібралися люди дуже різного віку, підготовки та життєвого досвіду.
Святослав Лібега зі Здолбунова за своє життя спробував багато видів діяльності. Дванадцять років працював на залізниці помічником машиніста, потім внаслідок проблем зі здоров’ям вимушений був два роки лікуватися. Згодом ще десять років пропрацював на Здолбунівському ЦШК, паралельно розгортаючи бізнес – підприємство з виробництва цементних парканів, піноблоків, бруківки. Цей бізнес чоловік ділив з другом, пізніше, через розходження у баченні розвитку справи, довелося попрощатися. Святослав все почав з нуля, організувавши підприємство з ремонту електромоторів разом з дружиною. За кілька років бізнес почав приносити стабільні доходи, проте драматичні події в родині призвели до того, що чоловік знову втратив все.
Ставши на облік в центр зайнятості, досить швидко вирішив іти навчатися, адже ще нещодавно успішний бізнесмен не вважав гідним жити на соціальну допомогу. Та й нове заняття мало б відволікти від важких спогадів, тим більше, що навчатися вирішив на кухаря, оскільки це заняття усе життя було улюбленим хобі.
Веб – дизайн – один з найпопулярніших напрямів навчання серед представлених у Рівненському ЦПТО. Незмінна затребуваність курсів пояснюється просто: вони відносяться до напряму ІТ. Галузі, у якій актуальні знання застарівають надзвичайно швидко. Змінюється апаратне забезпечення інтернету, основні вимоги до сучасних презентаційних можливостей сайтів, модні тенденції в дизайні. Тому і потреба у підвищенні кваліфікації у веб-дизайнерів виникає досить часто.
Днями завершила навчання чергова група слухачів за напрямом «Практичний веб-дизан: проектування, створення та супроводження веб-вузла». За зізнанням викладача Олександра Харченка ця група найбільш «інтеррегіональна» з усіх попередніх. Адже у ній навчалися представники Рівненської, Чернівецької, Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Волинської, Хмельницької областей - справжня «збірна Західної України». Олександр відзначив високий рівень підготовки слухачів. За його словами група на заліковому занятті продемонструвала настільки професійні роботи, бездоганні як з технічної точки зору так і за дизайном, що важко було поставити комусь бали, нижчі від «відмінно».
В’язальник трикотажних виробів та полотна – професія не дуже поширена. Адже вакансій у регіоні небагато. Тому і групи слухачів збираються рідко, коли знаходиться достатня кількість бажаючих отримати професію під самозайнятість. Днями завершила навчання саме така група. Сім слухачок протягом двох місяців навчалися професійно плести вручну та на машинках. Настільки захопилися новою професією, що вирішили обов’язково повернутися на навчання для здобуття більш високого розряду трохи згодом. Не останню роль зіграла викладач – Ірина Мельник. Вона поділилася враженнями:
- Коли отримала пропозицію викладати цю професію в РЦПТО – погодилася з радістю. Адже сама навчалася у цьому закладі, отримала свідоцтво в’язальниці трикотажного полотна та третій розряд. З тих пір дуже люблю в’язання, як машинне, так і ручне. І хоча це не стало моєю основною професією, з задоволенням займаюся і навіть отримую додатковий заробіток. Тим більше – група підібралася дуже хороша, всі слухачки – серйозні, старанні, мотивовані, отже і колектив в нас вийшов на славу. З основних проблем – лише те, що дехто з них вперше зіткнувся із технологіями в’язання.