23 жовтня Рівненський ЦПТО презентував свої можливості у професійній підготовці безробітних учасникам семінару за участі начальників відділів активної підтримки безробітних та організації профнавчання з усієї України. Головувала на засіданні начальник відділу організації роботи навчальних закладів Державної служби зайнятості Лариса Крячко.
17 жовтня на запрошення Львівського ОЦЗ Рівненський ЦПТО презентував свої освітні послуги у Бродівському районному центрі зайнятості. Спеціалісти навчального закладу підготували мультимедійні презентації, відеофільми, буклети, флаєри, брошури а також майстер-класи за професіями «вишивальник», «перукар-модельєр» та «манікюрник». Відвідувачі мали змогу не лише скласти для себе уявлення про умови навчання та проживання, але й оцінити рівень підготовки фахівців на власному досвіді: отримати вишиту серветку, стильну плетену зачіску та художній розпис нігтів.
Викладачі та майстри виробничого навчання РЦПТО взяли участь у презентації нового обладнання, влаштованої фірмою «Парті» для діючих кухарів та власників ресторанних бізнесів Рівного.
Минулої п’ятниці п’ятеро викладачів РЦПТО з бізнес-планування підвищували власний професійний рівень на тренінгу «Школа бізнесу. Як розпочати власну справу», що проходив у нещодавно відкритому Центрі сприяння бізнесу. Заняття провів консультант центру, тренер Віктор Голуб. Учасники, згідно із програмою тренінгу, проаналізували сильні та слабкі сторони малого і середнього бізнесу, найбільш значимі складові успішного бізнесу, пошук та методи генерації бізнес-ідей. Були розглянуті необхідність бізнес-планування, структура бізнес-плану та моделі роботи над ним. Проведені різні види аналізу ринку, конкурентного середовища, сформований комплекс маркетингу. Наприкінці торкнулися організаційно-правових аспектів ведення власної справи. У роботі застосовувалися такі форми навчання як, індивідуальна робота, робота в командах, міні-лекція, метод мозкового штурму. 
Брак кваліфікованих кадрів у національній економіці – проблема, яка загострюється із кожним роком. Фахівці старшого покоління, які розпочали кар'єру ще за радянських часів, частково залучені до обслуговування діючих виробничих потужностей, частково – емігрували або змінили професію. Окрім цього, за життя лише поточного покоління технології докорінно змінювалися декілька разів, тому фундаментальна політехнічна освіта, отримана двадцять-тридцять років тому, не відповідає рівню сучасних технологій та обладнання. Одиниця виміру старіння знань фахівця, прийнята у США – період „напіврозпаду" компетентності, тобто зниження її на 50 % унаслідок появи нової інформації, показує, що за багатьма професіями цей період настає менш ніж через 5 років, тобто стосовно до нашої системи освіти часто раніше, ніж закінчується навчання. Звісно, окремі компанії беруть на себе видатки на перепідготовку та підвищення кваліфікації власних працівників, але ці процеси розрізнені і націлені на підготовку під вимоги конкретного виробництва, отже не можуть задовольнити усі потреби ринку праці.